Потворна правда про уманські виші
Дописувачка у Фейсбук поділилася посиланням.
На сторінці у Фейсбук Олена Ярош поділилася інформацією:
«Ректори університетів мають безмежну владу. Ми їм дали автономію, але не збалансували владу всередині. В результаті ми отримуємо феодалів, які створюють клани і управляють університетами, як клани. Це – колосальна небезпека !» – Співаковський О.В.
Якщо простіше, пам’ятаєте український анекдот? В чоловіка питають: «Що б ти зробив, якби став царем?» А він відповідає: «Нацарював би 100 гривень та втік»… тільки суми набагато більші, а мета, здається, у ректора УДПУ співпадає!
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини – навчальний заклад майже з сторічною історією, втрачає свій авторитет через бездарного керівника і хабарника Безлюдного О.І..
Кадрова політика в УДПУ – це не просто стагнація, а деградація. Будь-які заперечення чи оскарження зовсім безглуздих ідей караються не продовженням контракту, доганами або взагалі цькуванням осіб, які заявили про незаконність або недоцільність рішень нашого феодала. Через залякування, страх, маніпуляції люди бояться висловлюватися, бо не хочуть втратити роботу.
Основну кількість керівних посад (а їх останнім часом стало дуже багато, виходячи з кількості новостворених відділів та служб) обіймають такі ж самі «фахівці», як і сам ректор. І такі некомпетентні особи намагаються створити освітній процес не керуючись законністю, а лише ґрунтуючись на окремих побажаннях керівництва.
Щороку на роботу в УДПУ беруть за гроші нових викладачів (ціна питання: 800-1000 $) укладають контракт на рік, а по його закінченні вимагають нових внесків або звільняють.
Хабарі окремі особи брали і беруть, а за теперішнього ректора зовсім знахабніли, бо вийшло якось так, що найбільші корупціонери стали його палкими прихильниками, а, оскільки йому це дуже імпонує, то й соратниками – декани: Валерій Миколайко, Валентина Коваль, Ольга Чирва, Анатолій Карасевич, Станіслав Ткачук, Борис Якимчук.
Проходять навчання новенькі декани хабарники-стажери: Сергій Пензай, Ірина Постоленко, Ірина Демченко, Тетяна Махомета.
Хабарництво в університеті підтримують і студенти, які несуть, а декани вимагають. Студенти, розчаровані навчанням, знають, що здебільшого процес безрезультатний і потрібно платити.
Вони масово перестають ходити на пари ( і це дуже заохочується керівництвом факультетів) і за пропуски платять 1000 гривень, а потім ще й за сесію 3500 гривень.
Ці акти давання і прийняття – вже настільки звичні для всіх, що не викликають ані опору, ані дивування.
Університет нагадує випалене поле. Немає до кого апелювати в цій ситуації. Це як кидати каміння в болото, коли навіть кола не розходяться. І навіть відповідальність, яка рано чи пізно наступить, не лякає ректора, адже він вважає, що ні за що не відповідає. Ні за освітній процес, ні за корупційні зловживання!
«ПРОТЕ ТАК БУДЕ НЕ ЗАВЖДИ» – факти збираються: фото, відеодокази, покази студентів та батьків…..
P.S. ДОСЯГНЕННЯ ЧИ ІМІТАЦІЯ?
Ректор замовив у пресі масу статей про найбільшу кількість першокурсників в області, але на сайті відсутні, тобто зникли накази про зарахування, щоб не було можливості перевірити…
Списки рекомендованих та накази про зарахування - Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини - ВІДСУТНІ.
#rs_list, #rs_list ul {list-style:none;} .rs_inside…
UDPU.ORG.UA



